• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Перші дні навчання у школі

Поради батькам

Згадайте слова, котрі вимовля­ють найчастіше батьки, коли син або дочка вертається зі школи. Зви­чайно, ви вгадали: «Які сьогодні оцінки?» А ви спробуйте інакше. Зустрівши дитину в шкільному вестибюлі й направляючись до бу­динку, запитайте її: «Що сьогодні на уроках було цікавого? Що тобі сподобалося, а що засмутило, зди­вувало, спантеличило, розсмішило або захотіло?» Який неосяжний внутрішній світ, незвіданий пласт життя своєї дитини ви виявите! Як тремтливо й довірливо розкриєть­ся перед вами її серце. Це дорого­го коштує. Діти люблять схвалення, завжди намагаються порадувати батьків, але вони повинні бути впевнені: їхні справи хвилюють дорослих, змушують близьких турбуватися і переживати. Ось і знайдіть при­від похвалити дитину. Нехай вона відчує задоволення від навчання, захват від відчуття успіху, навіть найменшого, так формується ін­терес до знань і бажання вчитися. Таким чином, конкретна допомо­га першокласникові складається з декількох речей:

безпосередньої присутності поруч із ним батьків;

зацікавленості дорослих у на­вчальній праці дитини;

постійного контролю за її ді­яльністю.

Від контролю до відповідальності й самостійності

У перші шкільні дні контроль повинен бути дуже близьким, у прямому й переносному значенні. Для дитини все нове, вона ще ні­чого не знає і не вміє. Тому дуже важливо зосереджено спостеріга­ти за кожним кроком маляти. Тоді можна вчасно попередити або ви­правити помилку, простежити, як вона тримає ручку, як сидить за столом, чи правильно поклала зо­шит, підказати, що вдалося, а що ні, прослідкувати, чи уважно вона працює. Отут найкраще сісти за уроки разом з дитиною, поруч, так, щоб за необхідності швидко зупи­нити її руку: «Почекай, давай ра­зом подумаємо!» Але проходить час, і дорослий відходить подалі. Він усе ще стежить за кожною дією маляти, намагаю­чись направляти й поправляти її, але вже не простягає руку, а зупиняє словом: «Почекай, подумай». Через пару тижнів, якщо все йде добре, дорослий відсувається ще далі, в інший кінець кімнати, і «займається своєю справою» (чи­тає книгу, в'яже, шиє), однак не­ухильно продовжує спостерігати за вчинками дитини, даючи точні завдання і перевіряючи результати роботи через певні проміжки часу. Для цього буває досить вимовити фразу: «Мені потрібно прочитати статтю, а ти поки напиши рядок і поклич мене, я подивлюся». Або: «Виріши чотири приклади й дай перевірити». Контроль трішки від­строчений, але дитина настроєна на сумлінну роботу й знає, що по­винна відповісти за її якість. І якщо завдання буде виконано ретельно й акуратно, це краще свідчення но­вих якостей, що з'явилися в неї: старанності й відповідальності. Наступний крок ще далі від­сунути контроль дорослого, а само­контроль, навпаки, збільшити. Ви можете запропонувати дитині на­писати половину вправи або обчис­лити всі приклади й раптово вийти з кімнати, залишивши її наодинці. Ваша несподівана відсутність під­силить ступінь відповідальності школяра. Можливо, результати ча­сом навіть погіршаться, не бентеж­теся і не засмучуйтеся. Якщо по­дібне й трапиться, лихо невелике, просто необхідно ще на деякий час повернутися до попереднього ета­пу. Поступово дитина обов'язко­во звикне до самостійної роботи, і ваша присутність взагалі перестане бути необхідною. Однак варто пам'ятати, що час­то бажання дітей розходяться з їх­німи реальними можливостями й уміннями. Тому спочатку батькам слід щодня перевіряти: чи все під­готовлене до школи, чи всі речі зібрані, чи наведений порядок у портфелі. Якщо побачите, що дити­на старанна, досить контролювати її лише час від часу. Якщо ж нео­хайна, терпляче й послідовно при­вчайте її до порядку. Неакуратним дітям, у яких на уроках постійно чого-небудь не вистачає, потріб­на крім контролю і конкретна до­помога. У цьому випадку батькам необхідно викроїти ввечері кілька хвилин, щоб разом укласти в порт­фель усе необхідне до завтрашнього дня. Постійно день у день уважно стежити за записами в щоденнику, миттєво відгукуючись на зауважен­ня, якщо, звичайно, такі будуть. І, безумовно, неухильно прагнути до того, щоб підготовка дитини до школи стала обов'язковою складо­вою частиною режиму дня. Крім цього, бажана допомога батьків під час організації робочо­го місця, плануванні дій, продуму­ванні порядку й змісту.

Допомога, що діє

Але ось, нарешті, діти засво­їли основні навички поведінки в школі, звикли до нового спо­собу життя, здобули перші зна­ння і уміння. Діяльність дитини постійно ускладнюється, разом з тим приходить необхідність по­чати черговий крок у формуванні мотивів навчання. Тепер уже не можна обмежитися контролем і заохоченням, потрібна діюча до­помога батьків. Допомога ця потрібна першо­класникові, насамперед для того, щоб навчитися працювати саме так, як рекомендує вчитель або підручник. Здавалося б, завдання елементарне, але тільки для до­рослого. Семирічній дитині до­сить непросто розв'язати це склад­не питання. Виявляється, навіть повторю­ючи вказівки вчителя, розуміючи, вона далеко не завжди може сприй­няти підтекст завдання. Тому, вкрай недостатньо попросити учня просто переказати, що він повинен зробити. Треба, щоб він добре по­яснив, як буде діяти, яка послідов­ність цих дій, що буде виконувати спочатку, а що потім. Поміркуйте самі. Наприклад, у підручнику дитина прочитала якусь досить розповсюджену вказівку: «Списати текст, вставити пропуще­ні слова й підкреслити м'які при­голосні», на перший погляд, ви­значені три дії; списати, вставити, підкреслити. Якщо ж придивити­ся уважніше, то побачимо, що за трьома вказаними діями стоять і неназвані.

У дійсності школяру знадобить­ся проробити наступне:

1 — прочитати весь текст,

2 правильно усно розмістити пропущені слова,

3 переписати вправу, встав­ляючи ці слова в текст,

4 згадати, які приголосні на­зиваються м'якими,

5 знайти їх у кожному слові,

6 підкреслити.

Фактично дитина має розпо­ділити свою увагу між шістьома різними діями й правильно намі­тити "їхню послідовність. Якщо ця черговість не зрозуміла їй з само­го початку, з'являються помилки, прийдеться вертатися назад, а то й переробляти завдання. Час, витра­чений на виконання роботи, істот­но збільшиться, у зошиті з'являть­ся помарки, нагромадиться втома, настрій зіпсується.

Як же допомогти першоклас­нику?

Якщо ви зауважуєте, що йому важко утримати в полі зору всі ком­поненти завдання, дії дитини по­трібно розбити на етапи. Спочатку запитаєте: «Подумай, з чого почнеш?». І нехай дитина ви­конує основну частину інструкції: переписує текст, вставляючи про­пущені слова.

Потім перейдіть до другого ета­пу, підказавши, що й тут є кілька кроків: треба згадати, які приго­лосні називаються м'якими, зна­йти слова, у яких вони є, і їх під­креслити. Дайте дитині можливість само­стійно визначити потрібну послі­довність дій і спробуйте обгрун­тувати її доцільність. Дозвольте їй самостійно вирішити, як зручніше: спочатку знайти слова з м'якими приголосними, а потім підкрес­лити їх або ж знаходити й відразу підкреслювати. Спочатку простежте, щоб учень у процесі роботи обов'язково зі­ставляв виконані пункти з вимога­ми завдання, а закінчивши вправу, ще раз перевірив себе. Згодом така черговість у діях стане для нього звичною справою. Незабаром ви із задоволенням переконаєтеся в результативнос­ті подібної роботи. Вона не тіль­ки позначиться на самостійності й правильності підготовки уроків, допоможе дитині уникнути непри­ємних промахів, але й сприятиме її розумовому розвитку, закладе основи таких важливих інтелекту­альних умінь як планування і са­моконтроль. Додайте до цього за­доволення і гордість першокласни­ка від того, що він сам спланував необхідні дії і сам проконтролював їх. Радість, яку відчуватиме дити­на, емоційно набагато більше зна­чима, ніж дії під час простого спи­сування. Звичайно, вона ще довго буде потребувати розумної допомоги батьків, але головне досягнуто: перед семирічною дитиною від­крилася можливість відчути себе не тільки виконавцем, але й орга­нізатором власної діяльності. Вона відчула смак успіху.

/Files/images/7.jpg

/Files/images/школа 245.jpg/Files/images/школа 244.jpg/Files/images/школа 250.jpg/Files/images/школа 243.jpg/Files/images/школа 259.jpg/Files/images/школа 265.jpg/Files/images/школа 276.jpg

Кiлькiсть переглядiв: 808